проконопачувати
ПРОКОНОПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що.
1. Забивати, затикати всі дірки, щілини в чому-небудь клоччям, мохом і т. ін.; конопатити.
Проконопатити човен.
2. тільки док., також без дод. Конопатити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)