Словник української мови у 20 томах

прокоптіти

ПРОКОПТІ́ТИ, пчу́, пти́ш, док., розм.

1. Укритися кіптявою, закоптитися.

Прокоптіти скло.

2. Коптіти якийсь час.

Гасова лампа прокоптіла цілий вечір.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прокоптіти — прокопті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прокоптіти — -пчу, -птиш, док., розм. 1》 Вкритися кіптявою, закоптитися. 2》 Коптіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокоптіти — ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. прокоптіти — ПРОКОПТІ́ТИ, пчу́, пти́ш, док., розм. 1. Вкритися кіптявою, закоптитися. 2. Коптіти якийсь час.  Словник української мови в 11 томах