Словник української мови у 20 томах

пролонгація

ПРОЛОНГА́ЦІЯ, ї, ж., юр.

Дія за знач. пролонгува́ти.

Пролонгація векселя.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пролонгація — Пролонга́ція: — продовження [44-1] — продовження терміну діючої угоди [44-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. пролонгація — пролонга́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. пролонгація — -ї, ж., юр. Дія за знач. пролонгувати. Пролонгація векселя — продовження строку платежу по векселю; відстрочка векселя шляхом заміни його новим. Пролонгація договору — продовження терміну чинності договору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролонгація — Продовження  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. пролонгація — (англ. ехtепsіоп) – продовження строку дії будь-якого договору або угоди.  Економічний словник
  6. пролонгація — пролонга́ція (від лат. prolongo – продовжую) продовження строку чинності договору, угоди, векселя.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пролонгація — Продовження терміну чинності (угоди, векселя і т.п.).  Універсальний словник-енциклопедія
  8. пролонгація — ПРОЛОНГА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Дія за знач. пролонгува́ти. Пролонгація векселя.  Словник української мови в 11 томах
  9. пролонгація — рос. пролонгация 1. Продовження строку дії договору понад строки, передбачені договором за умови, якщо таке передбачено статтями договору. Може бути механічна П. — без додаткової згоди сторін. 2. Продовження строків погашення позик, виданих державою, національним банком.  Eкономічна енциклопедія