промахуватися
ПРОМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
1. Стріляючи, кидаючи що-небудь, намагаючись ударити чимсь і т. ін., не влучати в ціль.
Щастя вже видно таке Галине, що Параска промахнулася, – кулак материн дужче б улип, ніж кулак братів (Панас Мирний);
Тайжан не промахнувся: зашморг охопив орлячу голову, здушив йому горло і рвонув його вниз (З. Тулуб);
Тадик вистрілив три рази. Вершник не впав. Тадик зрозумів, що промахнувся (Григорій Тютюнник).
2. перен., розм. Помилятися, прораховуватися (у 2 знач.).
Панотець гірко промахнувся, надіючись, що їмость картатиме Йвана з таким самим завзятком, як він (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)