променястий
ПРОМЕНЯ́СТИЙ, а, е.
Те саме, що промени́стий.
По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі. Вдень відбивалися в них сліпучо-білі хмари, а вночі – променясті зорі і тонкий серп щербатого місяця (З. Тулуб);
І тепер ще не втратила вона ні чудових чорних високих брів, ні іскряного блиску в .. променястих чорних очах, ні червоного цвіту на губах, ні рум'янцю на щоках (І. Нечуй-Левицький);
Сонце пече все навколо. А втім, хіба воно дошкулить малу істоту? Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)