промережати
ПРОМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ПРОМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що.
1. Док. до мере́жати, мере́жити.
Будучи вже важко хворим, Павло Григорович [Тичина] переклав ще кілька віршів Хузангая. Невдовзі вони були надруковані в газеті “Літературна Україна” – і це чи не востаннє його перо промережило поетичні рядки (з наук. літ.).
2. Мережати, мережити (у 2, 3 знач.) якийсь час.
Уже два года промережав, І третій в добрий час почну (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)