промивати
ПРОМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що.
1. також без дод. Очищати від бруду за допомогою води або іншої рідини.
Яринка промивала колби і скляні трубочки (В. Собко);
Молодий шпинат обчищають, промивають, струшують від води, дрібно нарізують і заливають соусом з олії (з наук.-попул. літ.);
Майже всі знімки вийшли добре. Варвара вже зафіксувала їх, тепер залишалося тільки промити й висушити (Л. Первомайський);
// Змочувати, обмивати що-небудь якоюсь рідиною для очищення, дезінфекції і т. ін.
Спраглий язик промивала Ганна Федорівна борною [кислотою], радіючи, що тяжка хвороба переборена і чоловік тепер житиме (А. Шиян);
Щось ріже Чохову очі, він набирає повну пригорщу води і промиває їх (Григорій Тютюнник);
Лікарка промила його рани (В. Гжицький);
// Вводити рідину в яку-небудь порожнину для очищення.
– Зараз промиємо вам кишечник. Не допоможе – ранком зробимо так звану новокаїнову блокаду (Ю. Шовкопляс);
// тільки 3 ос. Вітром, дощем очищати від пилу, хмар і т. ін. (звичайно небо, повітря).
Вітер віє з півночі, промиває високе небо, і над горами воно здається ще вищим (В. Собко);
Дуже часті липневі зливи. Вони промивають повітря, очищаючи його від пилу (з наук. літ.).
2. Відділяти від чого-небудь за допомогою води або іншої рідини потрібні частинки.
За день драга промиває до 10 тисяч кубометрів породи, замінюючи працю близько двох тисяч землекопів (з газ.).
3. тільки. 3 ос. Робити в землі, ґрунті заглибину, яр і т. ін. (про воду); вимивати.
Вона добре знає свою ниву, ось і рівчак той, що промила весняна вода (М. Коцюбинський);
Ріка Донець в середній своїй течії промила річище в найстаріших крейдяних відкладах (з наук. літ.);
// Руйнувати що-небудь водою.
Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).
◇ (1) Проми́ти о́чі кому – допомогти кому-небудь зрозуміти, усвідомити реальні факти; розкрити перед кимось сутність явищ, подій тощо.
На душі його почало робитися легше .. при самій думці, що його капітал не .. піде в руки неробів, котрі швидко зуміють промити йому очі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)