промикатися

ПРОМИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРОМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.

Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди.

– Маю вернути подвійний завдаток, – обізвався він так нерадо, неначеби кожде слово, проминаючись крізь горло, дерло його, як ячмінний колос (Л. Мартович);

Я шукаю те, що зветься “душею заводу”, а тим часом мені промикається в вухах неясний, хаотичний гул і брязкіт тисяч тонн заліза (Я. Качура);

Зверху через гілля промикується світ місяця (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. промикатися — промика́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. промикатися — -аюся, -аєшся і промикуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм. Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промикатися — ПРОНИКА́ТИ куди (про світло, запахи, звуки, повітря, рідину тощо — крізь отвори, щілини, негусту речовину потрапляти назовні або всередину чогось), ПРОХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСОТУВАТИСЯ, ЦІДИ́ТИСЯ, ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОСЯКА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. промикатися — ПРОМИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРОМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Пробиватися, прориватися, просочуватися, долаючи які-небудь перепони, перешкоди.  Словник української мови в 11 томах