промисловик
ПРОМИСЛОВИ́К, а́, ч.
1. Людина, яка заробляє промислом, пов'язана з ним (у 1 знач.).
З настанням осені мисливці-промисловики вирушають на полювання (з наук.-попул. літ.);
В останні роки українські біологи допомогли промисловикам розширити видобуток ще одного цінного продукту моря – водоростей (з наук.-попул. літ.).
2. Той, хто працює на промислі (у 2 знач.).
Полтавські промисловики збільшили обсяг видобутку українського газу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)