промисловість
ПРОМИСЛО́ВІСТЬ, вості, ж.
Найважливіша галузь суспільного матеріального виробництва; сукупність підприємств (фабрик, заводів, електростанцій, шахт і т. ін.), на яких виробляються знаряддя праці, добувається і обробляється сировина, виготовляється частина предметів споживання.
Одна з приїжджих жінок – заступник міністра чи то хімічної, чи то якоїсь іншої промисловості (О. Довженко);
// Окремий вид цієї галузі виробництва.
Будувати цей завод почали напередодні війни чотирнадцятого року, а закінчували вже тоді, коли оборонне значення хімічної промисловості стало ясним навіть царському урядові (Ю. Шовкопляс);
Багатющі запаси солі, вапна і доломіту [в Румунії] стали базою для розвитку лужної промисловості (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Важка́ промисло́вість (інду́стрія) – сукупність галузей промисловості, що виробляє засоби виробництва.
Провідною галуззю важкої промисловості є машинобудування (з навч. літ.);
(2) Добувна́ промисло́вість – загальна назва галузей промисловості, зайнятих видобуванням із надр землі, з вод і лісів сировини і палива для обробної промисловості.
В Україні у державній формі власності переважають підприємства добувної промисловості (з наук. літ.);
(3) Енергети́чна промисло́вість – сукупність галузей промисловості, пов'язаних із видобутком та перероблянням паливних ресурсів і виробництвом електроенергії.
Галузі паливної та енергетичної промисловості слабо розвинені в Ірландії, Іспанії, Греції, Португалії (з навч. літ.);
(4) Легка́ промисло́вість (інду́стрія) – сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку;
(5) Обро́бна промисло́вість – загальна назва галузей промисловості, зайнятих обробкою сировини і виготовленням з неї різноманітних виробів.
Широке застосування алмазів – це справжня технічна революція в усіх галузях обробної промисловості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)