Словник української мови у 20 томах

промовчати

ПРОМО́ВЧАТИ див. промо́вчувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. промовчати — промо́вчати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. промовчати — [промоўчатие] -чу, -чиеш; нак. -оўч, -оўчтеи  Орфоепічний словник української мови
  3. промовчати — див. промовчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. промовчати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. промовчати — ПРОМО́ВЧАТИ див. промо́вчувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. промовчати — Промовчати, -чу, -чиш гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.  Словник української мови Грінченка