проморожений
ПРОМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до проморо́зити.
Забула [княгиня Ірина] про кам'яницю свого батька з незатишною, промороженою клятими свейськими морозами дучкою на верхотурі (П. Загребельний).
2. у знач. прикм. Дуже холодний, морозний.
Для нього [Максима] завжди було радістю ходити на лижах, глибоко дихаючи промороженим, прозорим повітрям (Д. Ткач);
Люди лежали на проморожених шпалах під вагонами, не вірячи, що з цього пекла можна вийти живими (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)