проміряти —
промі́ряти дієслово доконаного виду проміря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
проміряти —
I пром`ірятидив. промірювати. II промір`ятидив. промірювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проміряти —
промі́ряти (свій) шлях, уроч. Прожити життя. От уже шлях свій промірявши, батько помер мій спокійно; Дев’ять десятків прожив він на своєму віку (М. Зеров).
Фразеологічний словник української мови
проміряти —
МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)...
Словник синонімів української мови
проміряти —
ПРОМІ́РЯТИ див. промі́рювати. ПРОМІРЯ́ТИ див. промі́рювати.
Словник української мови в 11 томах