Словник української мови у 20 томах

пропам'ятний

ПРОПА́М'ЯТНИЙ, а, е, книжн., заст.

Який заслуговує на довге зберігання у пам'яті; незабутній.

Царі й народи всього світа [світу]! Терпеливо ми вже довгі літа Зносили всяких кривд чимало, Та врешті нам терпцю не стало: І ось ми до всіх вас шлемо Своє пропам'ятне письмо (І. Франко);

Програмовий вірш “Каменярі” своєю високою ідеєю зачинав пропам'ятну “епоху каменярів” у галицькій літературі (Уляна Кравченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пропам'ятний — пропа́м'ятний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пропам'ятний — -а, -е, книжн., заст. Який заслуговує на довге зберігання у пам'яті; незабутній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропам'ятний — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови