пропиток

ПРОПИ́ТОК, тку, ч., розм., рідко.

Те саме, що пропі́й 2.

Значення в інших словниках

1. пропиток — Про́питок, -тку м. Пропитаніе. Пропитку немає. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка