Словник української мови у 20 томах

пропиячити

ПРОПИЯ́ЧИТИ, я́чу, я́чиш, док., розм.

П”ючи, втратити що-небудь, зашкодити собі; пропити.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пропиячити — пропия́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пропиячити — -чу, -чиш, док. Провести якийсь час у пияцтві.  Великий тлумачний словник сучасної мови