прорахунок

ПРОРАХУ́НОК, нку, ч.

Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін.

Важко знайти письменника, який ніколи б не зазнавав творчих прорахунків (з наук. літ.);

Зрозуміло, що не оминули Хмельницького невдачі, помилки та прорахунки. Це й Берестечко, й катастрофічна молдавська кампанія, й провал спільного казацькосемигородського походу на Польщу, й нарешті, нездатність змусити як союзників, так і вороргів визнати цілістність України (з наук. літ.);

// Помилка в обліку.

Кваліфікований аудиторський висновок вказує на недоліки у постановці бухгалтерського обліку, прорахунки та проблеми, виявлені в ході перевірки, які потребують виправлення (А. Єпіфанов).

Значення в інших словниках

1. прорахунок — прораху́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прорахунок — [прорахунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
3. прорахунок — -нку, ч. Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прорахунок — ПРОРАХУ́НОК, нку, ч. Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін. Важко знайти письменника, який ніколи б не зазнавав творчих прорахунків (Рад. літ-во, 2, 1963, 127).  Словник української мови в 11 томах