прореагувати
ПРОРЕАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш.
Док. до реагува́ти.
– Тиираж, як звичайно для таких видань, три тисячі? – запитливо глянув [Ляхов] на відвідувача, але той не прореагував на запитання і мовчки чекав (Б. Антоненко-Давидович);
Проореагувати на світло.
Словник української мови (СУМ-20)