пророблення
ПРОРО́БЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. пророби́ти, проробля́ти 1, 2, 4.
Аж тут утрутився Янсон. – Не треба сперечатися. Питання потребує глибшого пророблення (Я. Качура);
Укладаючи план своєї найближчої лекції, він почав проглядати “Fata morgana”, вибираючи уривок до пророблення з слухачами (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)