Словник української мови у 20 томах

просвітительський

ПРОСВІТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до просвіти́тель 1 і просвіти́тельство.

В кінці XVIII ст. на Україні.. був створений великий просвітительський центр, очолюваний.. філософом-просвітителем і енциклопедичним вченим Я. П. Козельським (з наук. літ.);

// Власт. просвітителю.

Хоч передові гуманістичні ідеї сучасної епохи істотно відрізняються від просвітительського гуманізму Руссо, його спадщина не втратила свого значення і в наші дні (з газ.);

Просвітительський характер поглядів І. М. Муравйова-Апостола був виразно помітний ще в молоді роки письменника (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. просвітительський — просвіти́тельський прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
  2. просвітительський — -а, -е, іст. Прикм. до просвітитель 1) і просвітительство. || Власт. просвітителю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітительський — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвіти́тель 1 і просвіти́тельство. В кінці XVIII ст. на Україні.. був створений великий просвітительський центр, очолюваний.. філософом-просвітителем і енциклопедичним вченим Я. П. Козельським (Матеріали з іст.  Словник української мови в 11 томах