просвіщатися
ПРОСВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСВІТИ́ТИСЯ, ічу́ся, і́тишся, док.
1. Набуваючи знань, культури, досвіду і т. ін., ставати освіченим.
– Я не ворог ні вам, ні тому, щоб робочий люд просвіщався (Ф. Бурлака);
[Олекса:] Молодіж [молодь] .. хапається до книжки, до науки, хоче просвітитися (І. Франко);
Вони так собі гадали: вивчимося, просвітимося заради ого, аби полегшити життя людству, людям, простолюдинам (Ю. Хорунжий).
2. тільки недок. Пас. до просвіща́ти² 1.
Словник української мови (СУМ-20)