просигналити
ПРОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, чим і без дод.
Те саме, що просигналізува́ти 1.
Автобус .. тричі просигналив і рушив з двору (Ю. Збанацький);
Просигналити тривогу;
Тільки були зібралися обидві [Ганна Остапівна і Маруся] сісти за зошити, як за вікном просигналив мотоцикл, почулися знайомі кроки на веранді (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)