проскрипція

ПРОСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж., книжн.

1. У стародавньому Римі – список осіб, яких прилюдно оголошували поза законом; публічне засудження осіб, занесених у такий список.

2. Те саме, що заборо́на 1.

З Києва сповістили, що їхати до Росії небезпечно, що російська охранка вже завела його [І. Франка] в свої проскрипції і її агентура у Львові стежить за кожним його кроком (П. Колесник);

Знав уже він [Д.Павличко] про криваві проскрипції, депортації, табори (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. проскрипція — Проскри́пція: — вигнання [49] — Засудження на позбавлення прав [XX] Руська суспільність поспішилась і собі кинути на нас каменем, а товариство «Просвіта» було перше, котре офіціально санкціонувало сю проскрипцію, викинувши мене і моїх товаришів: д-ра...  Словник з творів Івана Франка
2. проскрипція — проскри́пція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. проскрипція — -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі – список осіб, яких прилюдно оголошували поза законом; публічне засудження осіб, занесених у такий список.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проскрипція — Проскри́пція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. проскрипція — ПРОСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж. У стародавньому Римі — список осіб, яких прилюдно оголошували поза законом; публічне засудження осіб, занесених у такий список; // У феодальних і буржуазних державах — список, в який занесено прізвища підозрілих осіб...  Словник української мови в 11 томах