Словник української мови у 20 томах

прослухуваний

ПРОСЛУ́ХУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прослу́хувати.

Закутий у кайдани, прослуховуваний і зтероризований, він [І.Світличний] живе інтенсивним життям ученого, політика, літератора, філолога (з мемуарної літ.);

// прослу́хувано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прослухуваний — прослу́хуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови