просмалений
ПРОСМА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до просмали́ти.
Хвала тобі, моя шинель, Просмалена в бою святому! (І. Нехода);
Сіли край луки́ Похмурі друзі. Димом закурились Просмалені горіхові люльки (П. Воронько);
В руках мав [дід] очеретянку, обмотану просмаленим шнурком сопілку (Н. Королева);
Хто незнайомий глянув би збоку на них, аж неймовірним йому здалося б, що цей щуплявий, до чорноти просмалений сонцем чоловічок та дав життя цьому білявому ставному юнакові (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)