просмоктувати

ПРОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМОКТА́ТИ, мокчу́, мо́кчеш, док., що.

1. Просочуючись, утворювати отвір у чому-небудь (про рідину).

Вода раз греблю просмоктала... Ну, що ж! узять би й загатить, Так ні! Мірошник спить та спить (Л. Глібов).

2. Всмоктуючи що-небудь (перев. повітря), проводити через щось.

Вентилятор просмоктує повітря через радіатор і по повітропроводах нагнітає його до вітрових стекол (з навч. літ.).

3. Смокчучи (у 1–3 знач.), робити в чому-небудь отвір.

4. тільки док., також без дод. Смоктати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. просмоктувати — просмо́ктувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просмоктувати — -ую, -уєш, недок., просмоктати, -мокчу, -мокчеш, док., перех. 1》 Просочуючись, утворювати отвір у чому-небудь (про рідину). 2》 Всмоктуючи що-небудь (перев. повітря), проводити через щось. 3》 Смокчучи (у 1-3 знач.), робити в чому-небудь отвір. 4》 тільки док., також без додатка. Смоктати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмоктувати — ПРОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМОКТА́ТИ, мокчу́, мо́кчеш, док., перех. 1. Просочуючись, утворювати отвір у чому-небудь (про рідину). Вода раз греблю просмоктала… Ну, що ж! узять би й загатить, Так ні! Мірошник спить та спить (Гл., Вибр., 1951, 13).  Словник української мови в 11 томах