простиль
ПРОСТИ́ЛЬ, ю, ч., архт., іст.
1. Прямокутний у плані античний храм з вхідним портиком на головному торцевому фасаді.
. Загалом римські прямокутні в плані храми подібні до грецьких. Так, храм Фортуни Вириліс – це типовий простиль (з наук.-попул. літ.).
2. Громадська або житлова будівля пізніших часів, де повторювалася композиція такого античного храму.
Словник української мови (СУМ-20)