простовбичити

ПРОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

Пробути, простояти де-небудь якийсь час безцільно, нічим це займаючись.

Юрась Хомаха.. простовбичив, як пень, і пішов на гулянку прямо через свої луки (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. простовбичити — простовби́чити дієслово доконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. простовбичити — -чу, -чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим не займаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простовбичити — ПРОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим це займаючись. Юрась Хомаха.. простовбичив, як пень, і пішов на гулянку прямо через свої луки (Чорн., Визволення, 1949, 96).  Словник української мови в 11 томах