Словник української мови у 20 томах

простопадний

ПРОСТОПА́ДНИЙ, а, е, заст.

Вертикальний.

Несучися в безоднях і вниз опадаючи, тільця.. Від простопадної лінії осторонь трохи відходять, Так непомітно, що ледве те можна й відхиленням звати (М. Зеров);

У силі владній Воздвиг звитяжний каменяр Між твердю моря й твердю хмар Стовпи проміння простопадні (М. Бажан).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. простопадний — простопа́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. простопадний — -а, -е, заст. Вертикальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простопадний — ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ (спрямований по вертикалі), ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРЯМИ́Й, СТОРЧОВИ́Й, ПРОСТОПА́ДНИЙ заст. Майбутнє належить літакам вертикального зльоту (з журналу); З обох боків ущелини зводилися прямовисні стіни білого й сірого каміння (В. Кучер); Стежечка..  Словник синонімів української мови