простягти —
простягти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
простягти —
[прос'т'агти] -гну, -т'агнеиш; мин. -т'аг, -т'агла; нак. -гни, -гн'іт'
Орфоепічний словник української мови
простягти —
див. простягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
простягти —
ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне.
Фразеологічний словник української мови
простягти —
ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
простягти —
Простяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Словник української мови Грінченка