просування
ПРОСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. просува́ти і просува́тися.
Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Яновський);
Реформа управління повинна йти шляхом поступової заміни адміністративно-командної системи на ринку. Очевидно, просування до ринку забезпечує більше прав в україні місцевим органам влади і управління (з навч. літ.);
На відміну від монголо-татар, на литовців не дивилися як на цілковитих чужинців. Із просуванням культури відсталих литовців, що трималися язичництва, їхня верхівка шгвидко потрапляла під культурний вплив слов'янських підданих (з наук. літ.);
Глибокий сніг і швидке просування знесилювали людей (Іван Ле);
Трипільські племена, які дуже інтенсивно заселяли насамперед Подністров'я, зупинили дунайські племена в їх просуванні на схід (з наук. літ.);
[Сергеєв:] Я дам радіограму партизанським загонам: на шляхах відступу Манштейна чинити диверсії, гальмувати просування (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)