просценіум
ПРОСЦЕ́НІУМ, у, ч.
1. У давньогрецькому театрі – майданчик для гри акторів.
Тут на просценіум виступає нова діюча особа – “лицар” – обранець, котрий здатен на жертву (із журн.).
2. Передня частина сцени, трохи висунута в зал, що є найближчою до глядачів.
На просценіумі перед завісою Андрій Козачук біля рації і польових телефонів (Ю. Мокрієв);
Театр готовий.. Сцена – п'ять на п'ять метрів, чималий просценіум (із журн.);
Чотирьохметровий портрет поета [Т. Г. Шевченка], любовно виконаний викладачами та учнями художньої школи і прикрашений живими квітами, був установлений на просценіумі біля порталу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)