просякнутий
ПРОСЯ́КНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прося́кти, прося́кнути 2.
Другу ніч уже не спить Оленчук, другу ніч не висихає на ньому важкий, просякнутий сиваською ропою одяг (О. Гончар);
Повітря було просякнуте смородом пожежі (Ю. Бедзик);
* Образно. Він [Михайло Світлов] тільки-но повернувся із заробітків, просякнутий вльним духом херсонськихї степів (Ю. Хорунжий);
Як культура сметів і сарматів, як культура готів так само й київська цивілізація є південною цивілізацією, просякнутою східними елементами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)