проталина
ПРОТА́ЛИНА, и, ж.
Місце, де протанув сніг і видно землю.
Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з'явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (С. Добровольський);
На сніжних вибоях трясеться авто, Хлюпоче по ямках зчорнілих проталин (М. Бажан);
* У порівн. Катя нахилилась і, затаївши дух, глянула на дрібні личка, що ледве виднілись, як дві маленьки проталини, серед сніжної млості сповитків (Б. Антоненко-Давидович);
// Місце на річці, озері і т. ін., де протанув лід.
– Я по хмиз зібралася на світанні... у ліс через Рось... Шугонула по шию в проталину, – ледве жива видряпалась... (І. Волошин);
// розм. Протале місце на замерзлому склі.
Калитка не вийшов за Євгеном, прохукав у шибці проталину й дивився, що буде далі (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)