протарабанити
ПРОТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. що і без дод. Док. до тараба́нити.
Протарабанив по вікнах дощ;
* У порівн. Гарні кошовому ті вечори, в них пересіяв і власне життя, бачив, де проїхав уповні, а де протарабаним порожняком (Ю. Мушкетик).
2. що і без дод. Тарабанити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)