протаранювати
ПРОТАРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТАРА́НИТИ, ню, ниш, док., що.
Таранячи, пробивати що-небудь.
Есмінець мчав з тією швидкістю, з якою він.. мчить на підводний човен, який на хвилину визирнув з-під води, щоб протаранити й потопити його (М. Трублаїні);
* Образно. Ураган гув, вив, свистів.. Не прохоплювався виск сирен із суден, навіть постріл з гармати неспроможний був протаранити громохкий голос урагану (Ю. Смолич);
// перен., рідко. З великими труднощами, зусильями прокласти, пробити, визначити дорогу, шлях розвиткукого-,кому, чому-небудь.
Батько протаранив синові дорогу у життя.
Словник української мови (СУМ-20)