протаскувати
ПРОТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого – що, розм., рідко.
Непомітно або оманою впроваджувати що-небудь кудись.
Протаскувати свою концепцію (І. Микитенко);
// Незаконним шляхом влаштовувати кого-небудь кудись, незаконно підтримувати чиюсь діяльність.
“Пане Марфін, ви звільнені з посади інспектора”. – “За що?” – “За втручання не в свої справи. Ви стільки років протаскуєте цього суб'єкта” (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)