протверезілий
ПРОТВЕРЕЗІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до протверезі́ти.
Протверезілий Іваницький ходив довкола своєї дружини, що стояла посеред хати на купі лахміття (П. Колесник);
Гервасій рішуче шарпнув за повстину І враз одсахнувся – тремтіння і жах Його охопили у тую ж хвилину, Одбившись у протверезілих очах (Л. Первомайський);
Холодним морозяним вітром спомину війнуло на Петра від постаті лейтенанта Заярного, і він уже протверезілою свідомістю збагнув, хто сидів поряд з ним (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)