протей

ПРОТЕ́Й, я, ч.

1. У давньогрецькій міфології – морське божество, що могло передбачувати майбутнє і змiнювати свiй вигляд;

// перен. Здатність особистості постійно змінювати свій духовний образ.

2. мн. проте́ї, ів. Родина хвостатих земноводних, що живуть у підземних водах прісних водойм Європи та Америки.

3. Рід паличкоподібних неспороносних рухливих бактерій, що належать до нормальної кишкової флори і поширені у забрудненому ґрунті, воді; можуть викликати токсикоінфекцію, гнійні захворювання у тварин і людини.

Гентаміцину сульфат .. активний щодо більшості грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів (кишкова паличка, сальмонела, протей, шигела, клебсієла та ін.), в тому числі штамів, стійких до стрептоміцину, канаміцину, мономіцину (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. протей — проте́й іменник чоловічого роду, істота земноводна тварина  Орфографічний словник української мови
2. протей — -я, ч. 1》 міф. Морське божество-віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд. 2》 Рід паличкоподібних неспороносних рухливих бактерій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протей — проте́й (грец. Πρωτεύς) у давньогрецькій міфології морське божество-віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд.  Словник іншомовних слів Мельничука