протектор
ПРОТЕ́КТОР¹, а, ч., заст.
Покровитель, захисник.
Зробився [Годієра] нараз опікуном і протектором поміщиків (І. Франко);
Манині протектори й колишні хлібодавці панство Маріяни перебувають тут уже більше тижня (О. Кобилянська);
Кочубей чув, що тратить ґрунт під ногами і що треба здавати позицію. – Я, моя дружина і донька моя числимо на тебе, Іване Степановичу, як на свою владу і на протектора нашого (Б. Лепкий).
ПРОТЕ́КТОР², а, ч., спец.
1. Потовщена зовнішня частина пневматичної шини, що захищає від пошкоджень і збільшує зчеплення з поверхнею землі.
На шині найшвидше стирається протектор – зовнішній шар, що торкається землі (з газ.);
З-під твердих ґумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма, і літак.. непорушно став на землі (В. Собко);
Машина прорудко йшла на північ, відбиваючи на вологому асфальті перші вранішні закрлючки протекторів (Микола Чернявський).
2. Захисне покриття у різних технічних пристроях.
Словник української мови (СУМ-20)