Словник української мови у 20 томах

протереб

ПРО́ТЕРЕБ, у, ч., діал.

1. Дія за знач. протере́блювати, і протереби́ти.

2. Місце, розчищене від лісу (дерев, кущів).

Одійшла собі [Зоня] на протереб і лягла там у холодку під кущиком (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протереб — -у, ч., діал. 1》 Дія за знач. протеребити, протереблювати. 2》 Місце, розчищене від лісу (дерев, кущів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протереб — Про́тереб, -ребу; -реби, -бів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. протереб — Про́тереб, -бу м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка