Словник української мови у 20 томах

проти

ПРО́ТИ¹, прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. про́ти виражають:

Просторові відношення

1. Уживається при позначенні місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці чогось.

Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач (Марко Вовчок);

Бурлаки сіли в човни й перепливли через лиман. Вони пристали проти села Кривди (І. Нечуй-Левицький);

Вирине раптом .. одеський поїзд, зупиниться, засапавшись, проти неввеличкого будинку станції й викине десятків зо три пасажирів (Б. Антоненко-Давидович);

Вони стоять один проти одного на протилежних кінцях коридора (І. Кочерга);

Спав він на лаві проти вікна (А. Головко);

// Біля кого-, чого-небудь.

Вона ні пари з уст. Всі обомліли. Злякались, давай терти хрін, класти проти серця (Ганна Барвінок);

На новенькій гімназичній шинелі проти коліна зеленіла трав'яна пляма (М. Коцюбинський);

На зеленій траві вони, тримаючись за руки, сиділи, як малі діти, одне проти одного, закохані й сором'язливі (С. Чорнобривець);

// Поруч із чимсь надрукованим, написаним (у списку, переліку і т. ін.).

Проставити риски проти прізвищ відсутніх;

// у сполуч. зі сл. сонце, місяць, світло і т. ін. Під променями сонця, місяця, світла і т. ін.

Краплі роси блистіли, мов осталі, на житі і пшениці зачіплені сльози проти місячного світла (О. Кобилянська);

Пишається проти сонце чай, увесь у блискучих краплях, як у дорогому намисті (С. Васильченко);

Білою змією в'ється дорога, Черемош сліпить очі проти сонця (Г. Хоткевич);

Проти місяця її очі блищать сльозами (М. Стельмах);

Вони пішли в бік вокзалу, над яким проти світла ворушився рожевий стовп пари (П. Панч);

// На фоні чогось.

Чорні стовбури тополь чорніли проти вогню, ніби викувані з заліза (І. Нечуй-Левицький);

Олександра сміялась, показуючи рівні зуби, що біліли проти чорного обличчя (М. Коцюбинський).

2. Уживається при позначенні кого-, чого-небудь, що йому назустріч спрямована якась дія.

Проти вітру піском не посиплеш (прислів'я);

– Чи не бігла проти вас яка собака? (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Іван:] Куди се ти ходила? [Молодиця:] Оце проти череди ходила за коровою (С. Васильченко);

// У напрямку до когось, чогось.

Дістає [Іфігенія] з-за олтаря жертовний ніж, одкидає плащ і заміряється мечем проти серця (Леся Українка).

Об'єктні відношення

3. Уживається при позначенні кого-небудь, всупереч чиїм інтересам, думці і т. ін. щось робиться, здійснюється, на бій, поєдинок з ким хтось стає.

Ніхто не зважиться накриво слова сказати Олексію Івановичу, а не то, щоб ослухатися його наказу або піти проти нього (Панас Мирний);

Вона завсіди стояла за Славком проти панотця, хоч би часом навіть була панотцева правда (Л. Мартович);

Ти перестань уникати мого научання... Зваж його в думці своїй і руку мені простягни ти; А не погодишся з ним, виступай проти мене оружно (М. Зеров);

Ференц пояснив бійцям, що брат Марічки – югославський партизан – воює нині проти німців десь у горах (О. Гончар);

// Уживається при вказівці на що-небудь, всупереч чому щось робиться, здійснюється, виявляється.

Усе проти неї: і люди, і становище жинки, і убожество... Усе наче змовилось (М. Коцюбинський);

– “Не допусти, Боже, щоби це колись проти моєї волі сталося (Б. Лепкий);

Після того, як Оксен одружився проти волі старого і батько вигнав його з хати, Оксен не заглядав до нього у двір (Григорій Тютюнник);

Відчула мати, як день у день “вони” настроюють дітей проти її думки і волі (В. Барка).

4. Уживається при позначенні предмета, явища, особи, для захисту від яких, знищення яких і т. ін. щось робиться, застосовується.

Старий палац був заразом і твердинею проти татарських нападів (І. Нечуй-Левицький);

[Лікар:] Спокійне, впорядковане життя – найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка);

В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (М. Коцюбинський);

З двору крізь одчинене вікно, запнуте марлею проти москітів і комарів, почулося собаче виття (Б. Антоненко-Давидович);

Одноповерховий крихітний будиночок ... стояв із забитим на зиму парадним ходом. Це був захід проти зайвого холоду, бажання зберегти кілька дровин у суворому бюджеті мешканців (В. Підмогильний);

Окуляри проти сонця.

5. Уживається при порівнянні, зіставленні кого-, чого-небудь.

Дметься, як жаба проти вола (прислів'я);

– Дак ти ж спершу оженись!.. – Коли ж ні одна не приходиться до мене! Одна проти мене дуже висока, а проти другої я дуже довгий (Б. Грінченко);

Стіл був багатший проти звичайного (Л. Смілянський);

Спроба монетарними методами вивести країну з гіперіефляції в 1996 р. дала можливість зменшити рівень інфляції до 30–35 відсотків річних проти 180 відсотків в 1995 р. (з навч. літ.).

6. Уживається при вказівці на особу, предмет, явище, яких стосується певна дія, стан або на які щось указує.

Кішка вмивається – проти гостя (Номис);

– Бувайте здорові! – Підняв [батько] проти нас шапку та й пішов дорогою (Марко Вовчок);

На жіночім краї заговорили..: – І таке присниться. Наче проти війни, чи що? (А. Головко).

Часові відношення

7. Уживається при позначенні часу, періоду, безпосередньо перед яким здійснюється певна дія, виявляється певний стан тощо.

Проти дня брехня, проти ночі правда (Номис);

Прийде оранка, то вже наймит і знає, чи буде мокре, чи сухе літо. Коли мокре, він оре самі горби, а проти сухого – самі долини та низину (Ганна Барвінок);

Проти весни вона покращала й повеселішала, якось чудно й хороше змінилось її обличчя (М. Стельмах);

– Спитай ти, дочко, в батька, чого це він збирається невістку проти ночі на хутір до Козлівни посилати (Г. Косинка).

ПРО́ТИ², присл.

Не на підтримку, не на користь кого-, чого-небудь.

[Любов:] Оресте, ви зостаньтесь! Ви ж нічого не маєте проти, Маріє Захарівно? (Леся Українка);

– Ви нічого не матимете проти, коли я зачиню квартирку? (В. Винниченко);

// у знач. пред.

– Е, буде тяганина!.. – мовив Півненко понуро. – Що ти хотів, Тихоне, як сила отака проти! (А. Головко);

// у знач. ім., розм. Те, що становить негативний фактор по відношенню до чогось, заперечення чогось.

Словом, я проти. Вона – за (М. Хвильовий);

Поговорив я ще раз з Лідою, виклав перед нею всі свої сумніви, перебрали ми удвох всі за й проти і вирішили, що не можемо вже жити одне без одного (Ірина Вільде);

– Думаю, що ясно. Проти немає? Чудово. Передайте квіти Марійці! (О. Донченко);

// у знач. дієслова-присудка в особ. формах. Заперечувати що-небудь, не погоджувати щось.

Щоб утвердити це, треба бути непохитним, нещадним... До всіх, хто проти. Якщо ти проти, значить, і до тебе (Б. Харчук).

(1) Бу́ти не про́ти чого – схвалювати, підтримувати що-небудь, не заперечувати чогось.

Катерина, як і Антон, була не проти того, щоб син дружив з дочкою Гординської (С. Чорнобривець).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проти — про́ти 1 прийменник незмінювана словникова одиниця про́ти 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. проти — прий., супроти; (зими) назустріч чому; (світла) насупроти; (п'ятниці) напередодні; (ночі) перед чим; (кого нема дужчого) порівняно з ким.  Словник синонімів Караванського
  3. проти — I прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. проти виражають: Просторові відношення: 1》 Уживається для позначення місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким-, чим-небудь...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проти — проти: ◊ проти ше́рсти гла́дити → шерсть  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. проти — за і про́ти. Мотиви, що підтверджують, обґрунтовують певне рішення, у зіставленні з тими, що заперечують його. Зваживши отак усі “за” і “проти”, Марко дійшов висновку, що справи в нього йдуть непогано (І.  Фразеологічний словник української мови
  6. проти — НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) у знач. прийм. (з род. в. — перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна..  Словник синонімів української мови
  7. проти — Про́ти, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проти — Проти, против пред. 1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. І. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92. 2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19.  Словник української мови Грінченка