протиборство
ПРОТИБО́РСТВО, а, с., книжн.
Боротьба проти когось, чогось; опір, протистояння комусь, чомусь.
Добі бронзи притаманні воєнні сутички поміж племенами, захоплення чужих територій, протиборство різних племінних груп у боротьбі за худобу, землю, копальні та інші цінності (з навч. літ.);
* Образно. Життя – театр! З вічними сюжетами, вічними колізіями, вічними зіткненням інтересів, чеснот та “античеснот”, протиборством світла й темряви (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)