Словник української мови у 20 томах

протиборство

ПРОТИБО́РСТВО, а, с., книжн.

Боротьба проти когось, чогось; опір, протистояння комусь, чомусь.

Добі бронзи притаманні воєнні сутички поміж племенами, захоплення чужих територій, протиборство різних племінних груп у боротьбі за худобу, землю, копальні та інші цінності (з навч. літ.);

* Образно. Життя – театр! З вічними сюжетами, вічними колізіями, вічними зіткненням інтересів, чеснот та “античеснот”, протиборством світла й темряви (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протиборство — протибо́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. протиборство — див. бій  Словник синонімів Вусика
  3. протиборство — -а, с., книжн. Дія за знач. протиборствувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протиборство — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.  Словник синонімів української мови