Словник української мови у 20 томах

протигаз

ПРОТИГА́З, а, ч.

Індивідуальний прилад для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливої дії отруйних речовин.

Входять троє – в протигазах і в похідній формі (І. Микитенко);

Перший протигаз був сконструйований у 1915 р. на основі праць відомого російського хіміка-органіка М. Д. Зелінського (з наук.-попул. літ.);

У районі Костополя на складах зброї було захоплено і передано Вермахту .. 1200 протигазів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протигаз — протига́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. протигаз — -а, ч. Спеціальний прилад для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливої дії отруйних речовин. Ізолювальний протигаз — пристрій, що ізолює органи дихання від навколишнього середовища та забезпечує газовою сумішшю, придатною для дихання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протигаз — (-а) ч. мол.; жарт.-ірон. Некрасива жінка. ПСУМС, 59. // Некрасиве жіноче обличчя. <...> У неї ж не морда, а протигаз (В. Діброва, Поетика застілля).  Словник жарґонної лексики української мови
  4. протигаз — Прилягаючий до обличчя апарат для захисту дихальних шляхів та очей від дії шкідливих для здоров'я речовин; містить поглинач таких речовин.  Універсальний словник-енциклопедія