Словник української мови у 20 томах

протиприродний

ПРОТИПРИРО́ДНИЙ, а, е.

Протилежний природному, нормальному, звичайному.

Його мозок легко й радісно розбирався в складних комбінаціях наукових позицій, в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич);

Вадим котирується в нього [Семена Івановича] то як “Володимир”, то як “Владимир”, але тільки ні в якому разі не як “Вадим” (таке ім'я старий досвідчений Пальоха вважає за протиприродне) (Б. Антоненко-Давидович);

Боротьба за безсмертя здається протиприродною, оскільки порушується біологічний цикл життя – смерть (з наук.-попул. літ.);

Відсутність перспективи, вузькість погляду, те, що називається безкрилістю, чужі соціалістичному реалізму, бо протиприродні в самому житті радянських людей (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протиприродний — (який має відхилення від норми) неприродний, ненормальний, книжн. аномальний, патологічний, (про суспільні явища життя) нездоровий, хворобливий, (більшою мірою) потворний.  Словник синонімів Полюги
  2. протиприродний — протиприро́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. протиприродний — Ненормальний, ненатуральний, неприродний, незвичайний.  Словник синонімів Караванського
  4. протиприродний — -а, -е. Протилежний природному, нормальному, звичайному.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протиприродний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови