Словник української мови у 20 томах

протипіхотний

ПРОТИПІХО́ТНИЙ, а, е.

Признач. для боротьби з піхотою противника, для захисту від неї.

Підривники тягнули за лінію окопів, на нейтральну землю, фугасні заряди, протитанкові і протипіхотні міни (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протипіхотний — протипіхо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. протипіхотний — -а, -е. Признач. для боротьби з піхотою противника, для захисту від неї.  Великий тлумачний словник сучасної мови