Словник української мови у 20 томах

протиіпритний

ПРОТИІПРИ́ТНИЙ, а, е, іст.

Признач. для захисту від отруйної дії іприту.

Повз нього пробігло кілька чоловік у зелених протиіпритних костюмах з ношами (О. Донченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протиіпритний — протиіпри́тний прикметник  Орфографічний словник української мови