Словник української мови у 20 томах

протогіпус

ПРОТОГІ́ПУС, а, ч., зоол.

Вимерлий трипалий кінь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протогіпус — -а, ч. Вимерлий трипалий кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протогіпус — протогі́пус (від прото... і грец. ϊππος – кінь) вимерлий трипалий кінь.  Словник іншомовних слів Мельничука