Словник української мови у 20 томах

протосонце

ПРОТОСО́НЦЕ, я, с., астр.

Первинний конгломерат космічної маси, з якої пізніше сформувалося сонце; прообраз сонця.

Коли сформувалося протосонце, газопилова хмара довкола нього набула форми диска, у якому обертаючись і зіштовхуючись між собою почали утворюватися згустки речовини .. У результаті численних зіткнень і гравітаційної взаємодії утворилися планети (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протосонце — -я, с. Сонце у первісній фазі свого існування, у стадії свого формування.  Великий тлумачний словник сучасної мови