прототип

ПРОТОТИ́П, у, ч.

1. Конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа.

Майже всі вони [герої п'єс І. Карпенка-Карого] мають прототипів серед тих людей, яких знав драматург особисто або з розповідей близьких йому людей (з наук. літ.);

Зворушливою була зустріч автора книжки “Важка вода” В. Логвиненка з прототипами роману – чорноморськими моряками-підводниками (з газ.).

2. спец. Первісний вигляд, первісна форма якогось органа чи організму, з якого історично розвинулись дальші органи або організми.

Прототип кінцівок хребетних тварин.

3. Той (те), хто (що) є попередником, взірцем когось або чогось іншого.

Наша газета – дуже мала фабрика, щоб її брати за прототип (М. Коцюбинський);

–.. Справді, наперед можна припустити, що всі наші вищі психічні функції мають свого прототипа в нижчих сферах життєвої дфяльності (В. Підмогильний);

Відчутні зміни природного оточення в мезоліті спричинили нову структуру поселень і жител, прототип яких почав складатися наприкінці пізнього палеоліту (з наук. літ.);

Наш співвітчизник російський майстер Гаузен придумав водолазне спорядження, яке є прототипом сучасного вентильованого водолазного костюма (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прототип — прототи́п 1 іменник чоловічого роду, істота про людину прототи́п 2 іменник чоловічого роду взірець; первісний вигляд  Орфографічний словник української мови
2. прототип — г. первовзір; (героя) прообраз, первообраз; (речі) зразок, взірець. ПРОТОЧИНА, (у греблі) діра; (у човні) сов. теча.  Словник синонімів Караванського
3. прототип — -у, ч. 1》 Конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладено в основу образу літературного персонажа. 2》 спец. Первісний вигляд, первісна форма якогось органа чи організму, з якого історично розвинулися дальші органи або організми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прототип — Праподоба, першовзір  Словник чужослів Павло Штепа
5. прототип — прототи́п (від грец. πρωτότυπον – прообраз) 1. Первісний вигляд, форма якогось органа чи організму, з якого розвинулися далі органи або організми. 2. Конкретна особа, факти життя чи риси характеру якої покладені в основу літературного образу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. прототип — ПРОО́БРАЗ (особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа), ПРОТОТИ́П. Я мимоволі згадав свою першу зустріч з героями повісті Михайла Коцюбинського "Фата Моргана".  Словник синонімів української мови
7. прототип — Прототи́п, -пу і -па; -ти́пи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прототип — рос. прототип 1. Первісний вигляд, форма якогось органа чи організму, з якого розвинулись дані органи чи організми. 2. Мінімальна версія системи, що використовується для генерації або розробки повної версії.  Eкономічна енциклопедія